Україна в контексті глобальної стратегії прискорених заходів із подолання епідемії ВІЛ-інфекції
21 листопада, Київ. Відбулося офіційне відкриття Третьої національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90».
Близько 450 учасників – експертів міжнародного рівня з України, Нідерландів, Польщі, Казахстану, Молдови представлять останні практичні напрацювання та поділяться досвідом у сфері лікування та профілактики ВІЛ/CНІДу, обговорять низку соціальних питань, визначать основні перспективи щодо досягнення глобальних цілей прискореного подолання епідемії ВІЛ-інфекції до 2030 р в Україні та представлять відповідні ключові рекомендації в контексті таких напрямків як: визначення ефективних моделей надання ВІЛ-послуг, в тому числі моделі фінансування, децентралізації та в контексті реформування системи громадського здоров’я, що слугуватиме оптимізації схем лікування та розширення доступу.
З моменту проведення останньої конференції, не зважаючи на глибоку політичну та економічну кризу в Україні, вдалося не тільки продовжити реалізацію Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки та уникнути переривань в наданні послуг з профілактики та лікування ВІЛ-інфекції, але й суттєво посилити державне лідерство у протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульоз, зокрема в частині фінансування програм.
Сьогодні реформування системи охорони здоров’я України відображає готовність Уряду України покращувати стан здоров’я населення, зокрема в контексті протидії ВІЛ/СНІДу, що залишається одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я.
«На сьогодні наша спільна діяльність спрямована як на створення необхідної законодавчої бази, так і на вирішення проблемних питань, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, з якими зіштовхуються наші громадяни незалежно від їх ВІЛ-статусу. Пріоритетними напрямками діяльності МОЗ України у цьому контексті визначено забезпечення рівного доступу представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, а також загального населення до лікувальних та профілактичних послуг», – звернулася у своєму вітальному слові учасникам конференції Заступник міністра охорони здоров’я Оксана Сивак.
«МОЗ України вживає необхідних організаційно-правових заходів для реформування системи громадського здоров’я. Це дуже важлива і актуальна на сьогодні теза, адже громадське здоров’я ми розглядаємо як ресурс національної безпеки, засіб, що дозволяє людям жити благополучним, продуктивним і якісним життям», – відмітила Оксана Сивак.
Науково-практична конференція, що проводиться уже втретє є стратегічно важливим форумом національних та міжнародних експертів для підготовки рекомендацій щодо пріоритетних напрямків діяльності для припинення епідемії ВІЛ-інфекції в Україні як загрози громадському здоров’ю до 2020 року.
«Україна входить до 30 країн світу, успіхи і провали яких у подоланні епідемії ВІЛ-інфекції мають вплив на всю глобальну відповідь на СНІД. Саме тому дуже важливим є те, щоб боротьба зі СНІДом залишалась серед національних пріоритетів. Розуміючи, що в умовах економічної кризи та військових дій на сході країни, гуманітарні питання виходять на передній план, ми бачимо і високо оцінюємо значні досягнення і політичну волю України у подоланні СНІДу до 2030 року відповідно до міжнародних зобов’язань викладених у Політичній декларації 2011 року», – сказав Луіс Лоурес, Заступник Виконавчого Директора ЮНЭЙДС.
На сьогодні ключова роль у протидії ВІЛ-інфекції та СНІДу відведена міжсекторальному стратегічному партнерству держави, донорів та громадянського суспільства.
«Особисто для мене, як керівника найбільшої пацієнтської організації в Україні, Конференція 2016 року є своєрідним та логічним завершенням дуже продуктивного року. Збільшення у 2017 р. загального бюджету на охорону здоров’я на рекордних 2 млрд. гривень, а частки на ВІЛ/СНІД з 367 до 851,5 млн. – нам є чим пишатися. І я гордий тим, що моя організація виступала тією рушійною силою, яка об’єднала громадський сектор, міжнародну допомогу, державну і місцеву владу, навіть приватний сектор – небайдужих і відповідальних людей, завдяки кому ми всі можемо звітувати: право людей на життя у 2017 році буде дотримано», – Дмитро Шерембей, Голова Координаційної ради БО «Мережа ЛЖВ».
«Не зважаючи на той факт, що в Україні проживає найбільша у регіоні Східної Європи та Центральної Азії кількість людей, що живуть з ВІЛ, за останні роки, завдяки партнерству держави та громадянського суспільства та значному внеску міжнародних донорів, країні вдалося створити успішну систему послуг з ВІЛ, яка базується на принципах громадського здоров’я», – зазначила професор Наталія Нізова, Генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України. «Завдяки системному консолідованому підходу розбудовано дієву систему епідеміологічного контролю за ВІЛ, системи моніторингу і оцінки й управління запасами та постачанням ліків, що дозволило забезпечити пацієнтам безперервний доступ до лікування. І сьогодні ми використовуємо цей досвід для розбудови системи громадського здоров’я в Україні», – наголосила Наталія Нізова.
Конференція поставить перед учасниками конкретні завдання – визначити місце України в контексті глобальної стратегії прискорених заходів із подолання епідемії ВІЛ-інфекції, підсумувати проміжні результати реалізації чинної національної політики боротьби з епідемією ВІЛ-інфекції в контексті державних реформ та курсу на євроінтеграцію та розробити рекомендації щодо дієвих механізмів забезпечення сталої відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції в Україні в сучасних умовах.
Статистичні дані:
На початку 2016 р. оціночна кількість ЛЖВ в Україні становила 220 тис. осіб, з врахуванням тимчасово окупованих та непідконтрольних територій. З них 126,6 тис. (58%) – ті, що знають про свій ВІЛ-позитивний статус і перебувають під медичним наглядом. Серед ЛЖВ, які перебувають на обліку, 68,5 тис. (54%) отримують антиретровірусну терапію – АРТ. Незважаючи на фінансові труднощі, в 2015 р. кількість ЛЖВ на АРТ в Україні у порівнянні з попереднім роком, зросла на 13%, а порівняно з 2005 р. – в 20 разів. Серед обстежених пацієнтів на АРТ, 78% мають невизначене вірусне навантаження.
Станом на 1.11 2016 р. у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом знаходилось 132 714 ВІЛ-інфікованих громадян України (показник 312,4 на 100 тис. нас.), з них 37 912 хворих з діагнозом СНІД (показник 89,2 на 100 тис. нас.). Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції реєструвались у Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях та м. Києві.
