Правозахисники б’ють на сполох: в тюрмах не вистачає ліків
13 грудня 2018 у Києві пройшла прес-конференція «Відсутність ліків та персоналу – реалії реформи пенітенціарної медицини», учасниками якої стали:
– Валерія Батуринська, представниця Департаменту з питань реалізації Національного Превентивного Механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
– Олександр Гатіятуллін, керівник громадської організації «Україна без тортур»;
– Владислав Денисенко, старший фахівець відділу адвокації Благодійної організації «100%життя»;
– Костянтин Автухов, експерт БО «Вільна Зона».
Спікери підняли питання складної ситуації з медичною допомогою хворим на туберкульоз і ВІЛ/СНІД, яка виникла у результаті нестачі медикаментів і хронічного дефіциту медичних кадрів в пенітенціарній системі.
«На сьогодні є спільна для всіх установ проблема – відсутність медичних працівників, тобто недоукомплектовані посади. Через це у медичних частинах не забезпечують цілодобове чергування медичного працівника, як приклад – Криворізька УВП№3 чи Пятихатська ВК №122. У цих установах робочий час медичної частини становить з 8.00 до 16.00. В Рівненському слідчому ізоляторі медики прийшли з закладів охорони здоров’я МОЗ України та не знають специфіки роботи в пенітенціарної системи. Окремий проблемний аспект – це повільна передача медичних препаратів, товарів медичного призначення та інвентарю з балансу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів на баланс ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України». Частина аптек взагалі опечатана, через це доступ до ліків відсутній або обмежений», – зазначає Олександр Гатіятуллін, керівник громадської організації «Україна без тортур».
«Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини найбільше отримав звернень від громадян саме що до порушення прав на охорону здоров’я та медичну допомогу під час утримання в установах виконання покарань та попереднього ув’язнення. Аналізуючи результати проведених моніторингових візитів були виявлені ряд проблем системи охорони здоров’я ДКВС України в умовах реформування. Наприклад, відсутня наркологічна допомога, хворим з наркозалежністю, в тому й числі й забезпечення безперервності замісної підтримувальної терапії» – зазначила Валерія Батуринська, представниця Департаменту з питань реалізації НПМ Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
«На сьогоднішній день є питання до якості проведення закупівлі медикаментів для засуджених з ТБ, ВІЛ/СНІДом, гепатитом С. Наприклад, закупівля препаратів для лікування туберкульозу, які в даний час не рекомендовані для застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я або закупівля препаратів для лікування гепатиту С без проведення аналізу кількості засуджених хворих на гепатит С, які потребують лікування. Проблеми із закупівлями можна вирішити шляхом залучення до формування технічного завдання на закупівлю медикаментів експертів, представників неурядових організацій. В той же час не може не радувати позиція Міністерства юстиції щодо виконання зобов’язань держави перед міжнародними донорами стосовно переходу від донорського фінансування до державного. Так ми бачимо, що у 2019 році потреба у ліках для лікування туберкульозу і ВІЛ/СНІДу майже повністю буде покрита за державні кошти», – наголошує Владислав Денисенко, старший фахівець відділу адвокації благодійної організації «100 %життя».
Станом на 27.07.2018 р. на лікуванні в пенітенціарній системі знаходяться 1005 осіб, які утримують лікування з приводу активної форми туберкульозу. 3 901 осіб з ВІЛ-інфекцією, з яких 2 951 особа отримують антиретровірусну терапію.
